БРАТ, а, ч.
1. Кожний із синів по відношенню до інших дітей того ж батька або матері. Випроводжала сестра свого брата (Шевч., II, 1953, 42); [Андрій:] Тобі ж він у всякім разі брат по батькові (Л. Укр., III, 1952, 719); * Образно. До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів (Бажан, І, 1946, 115); * У порівн. Покохав Андрій Семена, як рідного брата (Коцюб., І, 1955, 447).
Брат у пе́рших — син дядька або тітки. До Лемішки заїхав.. брат у перших із жінкою (Н.-Лев., І, 1956, 189); Брат у дру́гих — син двоюрідного дядька або тітки. А ваш брат у других, чи здоровий він з молодою жінкою? (Вовчок, І, 1955, 244); Двою́рідний брат — те саме, що Брат у пе́рших. Мирон Підіпригора схожий на свого двоюрідного брата Василя (Стельмах, II, 1962, 13); Моло́чний брат — син годівниці по відношенню до чужих дітей, яких вона годує; Трою́рідний брат — те саме, що Брат у дру́гих.
◊ Ваш брат — ти або ви і подібні. [Горлов:] Я вашого брата [кореспондентів] люблю, поважаю (Корн., II, 1955, 10); На бра́та — на кожного. Панкратов.. читав список необхідних для подорожі речей.. — В середньому по дев’ять кіло на брата (Донч., II, 1956, 28); Наш брат — ми, я і подібні до нас, до мене. Дякую.. за обидва збірники: це такий багатий, інтересний матеріал, особливо для нашого брата — белетриста (Коцюб., III, 1956, 344); Свій брат — подібний або подібні до кого-небудь. Час від часу шумів шинелями і свій брат, відпущений, видно, також до 24.00 (Гончар, Дорога.., 1953, 30).
2. Близька, своя людина; однодумець, друг. Ми на путі зметем усі загати, щоб на землі замовкнув гул гармат, бо на чолі в нас партія крилата, бо в нас людина для людини брат (Сос., Щастя.., 1962, 31); // Співвітчизник. Наш отаман Гамалія.. Забрав хлопців та й поїхав По морю гуляти… Слави добувати. Із турецької неволі Братів визволяти (Шевч., І, 1951, 203); О, люде мій бідний, моя ти родино, Брати мої вбогі, закуті в кайдани! Палають страшні, незагойнії рани На лоні у тебе, моя Україно! (Л. Укр., І, 1951, 74).
3. тільки одн., у кличній формі: бра́те, брат. Фамільярне або дружнє звертання до сторонньої особи чоловічої статі. Слухай, брате, та научай Своїх малих діток (Шевч., II, 1953, 45); Ревнощі — це, брат, така штука, що з чоловіка може звіра зробити! (Головко, II, 1957, 114).
4. Член релігійного братства; чернець. [Кембль:] Ми всі брати і сестри по Христу, і всім повинна просто "ти" казати, хоч би й самому королеві (Л. Укр., III, 1952, 22); // заст. Про всяку людину по відношенню до іншої; ближній. [Неофіт-раб:] А се ж не гріх — голодних об’їдати і голих обдирати? і кого ж? своїх братів, працівників, рабів… (Л. Укр., II, 1951, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 227.