БРАТУ́НЬ, я, ч. Пестл. до брат 1. [Мати:] А ти, братуню, вже б не відзивався, коли не зачіпають! (Л. Укр., III, 1952, 226).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 231.