БРЕЗЕНТИ́НА, и, ж.
1. Те саме, що брезе́нт. Погонич крайньої каруци наспіх підняв шмат брезентини (Рудь, Гомін.., 1959, 137).
2. Одяг із брезенту. Я ледве впізнаю інженера Левицького в якійсь брезентині (Гончар, Маша.., 1959, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 232.