БРЕ́КЧІЯ, ї, ж. Гірська порода, що складається з уламків, зцементованих якою-небудь мінеральною речовиною. Брекчії складаються з різних уламків порід різного складу. Іноді буває, що брекчії складаються з цементованих уламків однієї якоїсь породи (Курс заг. геол., 1947, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 232.