БРЕХЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
1. Властивість за знач. брехли́вий 1. — Бо люблю я тебе не лише За твою добру вдачу, А й за хиби та злобу твої. Хоч над ними і плачу. ..За брехливість твого язика, За широке сумління (Фр., XII, 1953, 504).
2. Якість за знач. брехли́вий 2. Ой гнилеє ж панське право по своїй брехливості (Тич., І, 1946, 246); Агітатор.. розповів виборцям про брехливість і облудність американської конституції (Літ. газ., 2.III 1950, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 233.