БРИ́КА, и, ж., заст. Віз, хура. Одна з брик круто повернула набік, і всі плюснули в калюжу (Мирний, І, 1954, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 235.