Брикун, на, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. Брикунець, брикунчик.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 99.
Що oзначає слово - "брикун"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.