БРОДИ́ЛО, а, с.
1. спец. Фермент, що викликає бродіння.
2. перен. Те, що викликає який-небудь процес, яке-небудь явище. Російська революція повинна була стати бродилом і прологом пролетарської революції (Іст. УРСР, І, 1953, 573).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 238.