БРУКУВА́ТИСЯ, ується, недок. Пас. до брукува́ти. Тюремна сторожа доводила в’язнів тільки до того перехрестя, де брукуеалося шосе (Кулик, Записки консула, 1958, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 241.