БРУТА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. брута́льний 1. Він [офіцер-вихователь] пояснив Маслюку, що зазнайство і брутальність недостойні радянського громадянина (Багмут, Щасл. день.., 1951, 69); Знову Ганні Іванівні стало не по собі від його прямоти, що так скидалася на звичайну брутальність (Шовк., Інженери, 1935, 273).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 242.