БРЯ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Важко, з шумом упасти; брязнутися. Молоденький чортик, що його випустили святами пожирувати, з радощів брякнувся прямо в кучугуру снігу (Вас., І, 1959, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 244.