Що oзначає слово - "бугила"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


БУГИЛА́, рідше БОГИЛА́, и́, ж., бот. (Anthriscus). Трав’яниста рослина з родини зонтичних із солодким стеблом. І твій барвіночок хрещатий Заріс богилою (Шевч., І, 1951, 384); А на другий день у бур’яні Шевченко будує з бугили та коров’яків курінь (Вас., Вибр., 1950, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 246.