БУГШПРИ́Т, а, ч. Передня похила щогла корабля. Корабель поринає стрімголов у прірву, зариваючись бугшпритом в холодну воду (Довж., Зач. Десна, 1957, 394).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 246.