БУДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Будува́ти. Пішли [троянці], щоб землю озирать, Де їм показано селитись. Жить, будуватися, женитись (Котл., І, 1952, 168); А дві сотні — гроші та ще й чималі, і будуватися тодіможна (Мирний, IV, 1955, 212); [Лукаш:] Ми завтра й будуватися почнемо (Л. Укр., III, 1952, 202).
2. Пас. до будува́ти. Над вулицею будувались дві великі кам’яниці (Л. Укр., III, 1952, 604); Нове будується метро в столиці України (Забіла, Одна сім’я, 1950, 27); Там, на схід, у далечезній подині простелялись ферганські степи, ташувалися кишлаки, міста, будувалося теж невсипуще життя (Ле, Міжгір’я, 1953, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 249.