БУКВОДРУКУ́ЮЧИЙ, а, е. Який друкує не умовними знаками, а звичайними літерами. [Якобі] вперше запровадив букводрукуючі апарати (Фіз., II, 1957, 144).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 252.