БУЛА́ВОЧКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до була́вка. * У порівн. — А тюленів бачиш? Тільки далеко-далеко, манюні-манюні, як булавочки (Донч., I, 1956, 440).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 253.