БУ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш. до бу́лка 1. Купи лишень їй кав’яру солоного та булочку, нехай вона поїсть (Кв.-Осн., II, 1956, 473); На понеділок пані загадала другу роботу: пекти булочки до чаю (Мирний, III, 1954, 250).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 254.