БУМА́ЖНИК, а, ч. Кишеньковий портфельчик для паперових грошей і документів, їх руки розщібували шинель, шукаючи.. тільки бумажники з документами (Еллан, II, 1958, 26); Бумажник з документами й цінними нотатками та ніж вона сунула за пазуху сорочки (Смолич, І, 1958, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 255.