Що oзначає слово - "бундючитися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


БУНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. Поводитися бундючно, чванливо. [Микола:] Він живе тілько тут, бач, вознийтак і бундючиться, що помазався паном (Котл., II, 1953, 28); — Ти гляди мені, жени коні під самісінький ганок: треба бундючиться! — навчав отець — Харитін погонича (Н.-Лев., III, 1956, 168); Він [пан Купа], запорожець колишній, бундючиться, величається.. супроти простих людей (Ільч., Козацьк. роду… 1958, 219).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 255.