Що oзначає слово - "бунт"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


БУНТ 1, у, ч. Стихійне повстання, заколот. Мезептій їх тіснить… На чинш. нікого не пускає. Готові зараз бунт піднять (Котл., I, 1952, 211); Багато тоді лягло правих і винуватих, поки той бунт замирили… (Мирний, II, 1954, 115); Хто хоч трохи знайомий з історією Південної Америки, той знає, що страйки, бунти і заколоти в країнах цього материка.. бувають часто (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 7); * Образно. Він хоче придушити в собі несподіваний бунт думок, що його викликав робітник-сусіда (Шиян, Магістраль, 1934, 6).

БУНТ2, а, ч. Зв’язка, сувій, пачка або тюк якихось матеріалів. Укладають тютюн в бунти зразу ж після зв’язування (Техн. культ., 1956, 389).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 256.