БУРМОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурмоті́ти і звуки, утворювані цією дією. А звіддалік доносилось лише неясне бурмотіння (Жур., Вечір.., 1958, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 260.