БУРТ, у, ч.
1. Велика купа (картоплі, буряків, зерна, гною та ін.). По півкілометра бурти картоплі, Овець отари, табунами гуси Гуляють на просторах Білорусі (Дор., Єдність, 1950, 105); При вивезенні гною восени і зимою його складають в полі в бурти і прикривають землею (Колг. Укр.. 12, 1956, 2); На току лежали великі бурти зерна (Рад. Укр., 18.IX 1956, 2).
2. Невеликий горбок, насип, підвищення.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 261.