БУ́СИ, бус, мн., рідко. То саме, що нами́сто. Антося.. брязкала разками простих бусів [бус] на шиї (Н.-Лев., IV, 1956, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 263.