БУХГАЛТЕ́РІЯ, ї, ж.
1. Теорія і практика обліку грошових і інших господарських операцій; рахівництво. — Яка ж у вас, боже ж ти мій, професія? — закричав бас. — Мабуть, якась бухгалтерія?! (Ю. Янов., І, 1954, 24).
∆ Подві́йна бухгалте́рія — облік прибутків і видатків, при якому кожна облікова операція записується двічі — в різних книгах, у прибуток і видаток.
2. Рахівничий відділ установи, підприємства. Гриць Калинович був канцеляристом при Львівській скарбовій бухгалтерії (Фр., VI, 1951, 153); Уїздилися люди, інженери, техніки, утворилося господарство, бухгалтерія, канцелярія (Ле, Міжгір’я, 1953, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 267.