БЮВЕ́Т, у, ч. Будівля над мінеральним джерелом, обладнана для пиття лікувальних мінеральних вод. Лікувальні властивості мінеральної води, яку п’ють відпочиваючі, відомі далеко за межами нашої республіки. Щодня бювет мінеральних вод відвідує понад дві тисячі чоловік (Роб. газ., 21.IX 1965, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 671.