БІБУ́ЛА, и, ж., заст.
1. Грубий обгортковий папір. В супроводі ключника і ще двох дозорців.. робив [директор] ревізії по всіх казнях.. Забрано багато ножів, шил, цвяхів, шахів, роблених із хліба, карт, роблених із бібули (Фр., II, 1950, 284).
2. Промокальний папір. * У порівн. Галя вмитися забула. Вся в чорнилі, як бібула… (Бичко, Сійся.., 1959, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 173.