БІГКИ́Й, а́, е́, розм. Який швидко і легко бігає (про тварин); // Який швидко і легко їде (про засоби пересування). Бігка бричка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 174.