БІДКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Те саме, що бі́дкатися. — А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 177.