Бізун, на, м.
1) Нагайка, арапникъ… К нему прибігає бізуном го затинає. Гол. І. 7. Голий, як бізун. Совершенно голый. Ном. № 1524.
2) Плотовщикъ; рулевой. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 63.