Білик, ка, м.
1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. Сумск. у.
2) Самецъ бѣлки.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 65.
Що oзначає слово - "білик"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.