Біличка, ки, ж.
1) Ум. отъ білиця.
2) Имя бѣлой собаки. Вх. Зн. 68.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 65.
Що oзначає слово - "біличка"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.