Білогривець, вця, м.
1) Конь съ бѣлой гривой.
2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 66.
Що oзначає слово - "білогривець"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.