Білогруд, да, м.
1) Имѣющій бѣлую грудь. Желех.
2) пт. а) Sterna minuta. Вх. Пч. II. 14. б) Cinclus aquaticus. Шух. І. 23. Ум. Білогрудик. Вх. Зн. 3.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 66.
Що oзначає слово - "білогруд"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.