Білозор, ра, білозорець, рця, м.
1) = Білозір, білозірець. АД. І. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. ІІІ. 296.
2) Только білозор. Раст. Parnassia palustris. L. ЗЮЗО. І. 130.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 66.