БІЛОСТІ́ННИЙ, а, е. Який має білі, вибілені стіни. Серед озер, садів, в білостінних хатах спочивають спокійно колгоспники Чапаївки (Рибак, Зброя.., 1943, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 184.