БІЛОТУ́РКА, и, ж. Те саме, що арнау́тка. Ледве-ледве коливає Білотурка золотая, І поник густий ячмінь, Мов йому стояти лінь (Черн., Поезії, 1959, 178).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 184.