БІ́ЛЬШИЙ, а, е. Вищ. ст. до вели́кий (при порівнянні — з прийм. від, за або спол. ніж). Страх більший від переполоху (Номис, 1864, № 4400); Мишва таку приміту знає: У кого довший хвіст — той розум більший має (Гл., Вибр., 1957, 90); Брянський бачив, що сьогодні бійці з більшим нетерпінням, ніж будь-коли, чекали бою (Гончар, І, 1954, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 186.