БІ́ЛЬШІСТЬ, шості, ж. Більша частина, більша кількість кого-, чого-небудь. Вибрано мене величезною більшістю на посла до крайового сейму (Фр., III, 1950, 247); Більшість моїх оповідань перекладені неросійську мову (Коцюб., III, 1956, 282); Радянську мирну політику схвалює величезна більшість населення Землі (Рад. Укр., 23.I 1954, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 187.