БІЛЬЯ́РД, а, ч.
1. Гра кулями на спеціально обладнаному столі. Яких тільки розваг не було тут [в ігротеці]!.. Особливо мене приваблював дитячий більярд (Сміл., Сашко, 1957, 40).
2. Стіл з бортами, лузами, кулями і киями для цієї гри. Новий більярд виблискував саімсим лаком (Десняк, І, 1955, 303).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 187.