БІОЦЕНО́ЛОГІЯ, ї, ж. Розділ екології, який вивчає рослинні й тваринні угруповання в їхній сукупності. Екологію поділяють умовно на власне екологію,., що вивчає реакції окремих організмів на вплив середовища, і біоценологію.., предметом вивчення якої є складні екологічні системи — біоценози (Веч. Київ, 3.VIІ 1971, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 670.