В’ЯЗА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Яким що-небудь зв’язують. В’язальний дріт.
2. Стос. до в’язання (в 1 знач.). В’язальний цех на зекономленій пряжі щомісяця дає 28 тис. пар панчішних виробів (Рад. Укр., 7. IX 1950, 3); // З якого або за допомогою якого в’яжуть (у 3 знач.). Перед тим, як почати в’язати якусь річ, треба правильно підібрати і підготувати в’язальний матеріал (В’язання.., 1957, 28); В’язальні спиці.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 796.