ВАГОВО́З, ВАГОВІ́З, во́за, ч. 1. Вантажний автомобіль, грузовик. Скрізь стояли дбайливо замасковані ваговози (Собко, Вогонь.., 1947, 111); Гудуть на промислах гудки. Снують на горах вагонетки й ваговози (Кучер, Дорога.., 1958, 161).
2. Те саме, що важково́з. Коні були хороші, але все ваговози (Сміл., Зустрічі, 1936, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 275.