ВА́ГОМ, присл., заст. На вагу, вагою. Усім розказала, який-то Тихон став скупий, що вже і хліб вагам дає (Кв.-Осн., II, 1956, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 275.