ВАЙЛО́М, присл., діал. Юрбою, натовпом. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 282.