ВАЛОВИ́Й1, а́, е́. Не розділений на складові частини; загальний. Цілком природно, що врожай озимої пшениці значною мірою визначає валовий збір зерна в республіці (Колг. Укр., 8, 1959, 11); Валова продукція.
ВАЛОВИ́Й2, а́, е́. Зробл. з валу (див. вал2). Надягай, бабо, кожуха, бо буду валовим батогом бити (Укр.. присл.., 1955, 322).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 285.