ВАЛЬСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Танцювати вальс. Бачивши її щасливе личко, кожен хотів вальсувати саме з нею (Ільч., Петерб. осінь, 1956, 232); На палубі уже вальсують пари (Нех., Сонце.., 1947, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 288.