ВАЛЬЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., техн. Пропускати між вальцями (для розплющення, роздрібнення і т. ін.). — Лабораторія на мою сталь дала аналіз: саме те, що й треба було. Отоді вже й усі почали вальцювати (Кучер, Трудна любов, 1960, 400).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 288.