ВА́ННИЙ, а, е. Прикм. до ва́нна; // у знач. ім. ва́нна, ної, ж. Спеціально обладнана кімната, в якій встановлена ванна (в 1 знач.). Десь за стіною, мабуть у ванній, дзвінко в тиші стукали з паузами важкі краплини (Донч., І, 1956, 507); Коли ви заходите, скажімо, в ванну, ви одним рухом відчиняєте двері і включаєте світло (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 289.