ВАНТАЖОПІДЙО́МНІСТЬ, ності, ж., техн. Здатність механізму підняти вантаж максимальної для нього ваги. Кран вантажопідйомністю до 200 т; // Найбільше корисне навантаження, на яке розрахований автомобіль, вагон, судно, літак. Залежно від вантажопідйомності вантажні автомобілі поділяють на три класи (Автомоб., 1957, 10); Збільшився потік вугілля з лав. Це примусило насамперед подумати про підвищення вантажопідйомності підземного транспорту (Наука.., 3, 1958, 34); // Найбільший вантаж, який кінь може зрушити з місця і везти. Тренований молодняк випробовувався не лише на максимальну вантажопідйомність, а й на витривалість та швидке підвезення вантажів (Конярство, 1957, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 290.