ВА́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. вари́ти. Сьогодні під час цілого варення обіду вона й не виходила з неї [кухні] (Фр., II, 1950, 80).
ВАРЕ́ННЯ, я, с. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти. Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням (Н.-Лев., І, 1956, 118); Частувала [Катерина] його чаєм з малиновим варенням (Шиян, Переможці, 1950, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 292.